Наталія Кашуба
«Серце знає більше», - люди так казали.
Я їм щиро вірила, а вони збрехали.
«Серце знає краще, на розум не надійся».
В тебе закохалася. Як хочеш – посмійся!
В мене мало досвіду, я ж іще дитина.
Не кричи: ‘Крадуть юність! Грабують!’
Не кричи, бо й мовчання почують.
Не проси: ‘Поверни мені мрію.
Я без мрії про тебе зомлію.
Я без мрії про тебе загину.
Тільки я тебе люблю, єдиний’.
За коханням сумувала, плакала, страждала.
Одну нічку щастя мала, але цього мало.
Не дозволить мені розсуд сказати: «Я щаслива!»
Я не варта покарання. Це не справедливо.
Я свою безсонну нічку дуже цінувала.
І нікому, навіть мамі, про це не казала.
Цілу ніч не спала, встала я раненько.
Ніби і здорова, та болить серденько.
Ти мене покинеш, вже нецікавеньку.
Уже покинув…
Я знаю, що ти не порушив закону.
Тобою я марю щоночі. Безсонно.
Я волею марю і в мареннях то́ну.
Повір, не забуду побачень таємних
У мареннях цих, а не в стінах тюремних,
Постійно б'ється
Країна-серце.
Не бачить світла,
Та шлях знайдеться!
All my beloved ones made me suffer burning pain.
My soul was bleeding so I promised not to fall in love again.
Last month I broke my promise though I knew it was insane.
I’ve travelled at the speed of light towards your heart.
We hear each other breathing long distances apart.
Він прагнув смерті, але не своєї.
Йому огидні ці страшні ідеї!
О Боже! Якщо й Ти його покинеш,
Одна з повій на вулиці загине,
Він слідкуватиме за жертвою в азарті…
Хоч люди – грішники, вони цього не варті.
Кохання згине вранці квітучою весною.
Допоки ти страждатимеш, поплачу я з тобою.
Як в пастку не потрапити, даю тобі пораду.
Знайди в моїх словах підтримку та розраду.
Казала, що не хочеш, насправді ти хотіла.
З коханням наодинці у полум’ї горіла.
Мама вже вдома, сумує дочка.
Рожевою щокою сльоза потекла.
- Чому ти плачеш? - мама спитала.
Дочка у відповідь щось набрехала.
Не хоче зізнатись дитина її,
Що хлопця кохала, а він її - ні,
Ми танцювали вальс граційно.
Мені так легко і спокійно,
Бо ти тримав мене надійно.
Ти щось шепнув, я не почула.
Про першу зустріч не забула,
Коханий зник. Звернусь до детектива.
А він досвідчений, ще й не таких шукав,
Знайде, хоч слід у серці змила злива,
А інших він слідів не залишав.
Важка буде робота детектива,
Та він досвідчений, коханого знайде.
