Йшов сьомий рік, як стали ми з тобою під вінець,
Давно вже звела ти супружий довг, свій, нанівець.
Моє безсоння, нічна стеля, закипання нервів – купу раз,
Розбитий день і як побитий пес - від мовчазних образ.
Як я хотів тобі сказати, точніше – на всі груди прокричати:
