Долі ниткою зшиваю складки матерії космосу,
Зашиваю рани і гачком фрактали створюю,
Оформлення шапки розділу, буквиця й номери, –
Там порахуй померлих, відмий кров і йди на обід.
Стадо сліпців єдиним голосом, у мороку йдучи по дошці,
Предвіщають безодню невідворотно в кожному кроці: