Доля листя

Ця дрібка днів, цей часу злам

між осені теплом й похмурим листопадом,

лягла під ноги листям Вам,

ізжовклим листям із шкільного саду.

А Ви в цих черевичках, Ви

Реквієм за блузою

Ви влізете в пальто і більше не побачу

я ореолів, що вигулькують з-під бра,

ні піків їх, вишневих та гарячих,

бо холод перший їх від мене захова.

Ця легка блуза, в декольте котрої

Вереснем

На тебе осінь, повна диваків,

лягає вереснем, цілує і сміється.

І листя жменями кладе до серця,

любов витягує із закутків душі.

Тут несподівано неждана зустріч,

Цвітіння каштанів

А ти уже ведеш доньку за руку

і сяєш вродою ясніше, ніж учора,

о, ластівко моїх юнацьких збуджень,

моя насипана із уявлянь Голгофо.

Нехай... зустрілись поглядами вперше.

Вечірнє

Розхитано ліхтар скидає сукню світла

на вулицю, що відблиском жовтавить,

і тіні плавно гнуться в підворітнях,

і дим блакитний пан хова за браму.

В повітрі мокро. Ожеледь розлізлась.

Мадам

Мадам, мадам, я пив вино,

з горлянки хляв у себе хвилі.

Червоно та півсолодко воно

котилося й текло у моїм тілі.

Мадам,  і Ви п'єте з горла?

Сухою травою

Сухою травою та димом осіннім,

усмішкою з суму та схлипом

приходиш і мариш постільно,

приходиш і кажеш щось тихо.

Що саме - не розібрати,

Міграція

Я звалив би з тобою, де море і пляжі,

в будинок маленький на прибережжі,

щоб пити вино в лежаку через вечір

чи в квартиру у центрі в мегаполісній вежі.

Я утік би з тобою на якісь заробітки,

Підлітком

Я почуваю себе хлопчиком, я почуваю себе підлітком

і якщо я до ранку виживу – це буде чудовим приводом,

щоб до того, як стати п’яними, тусуватись під твоїм під’їздом,

зізнаватись лише метафорами, так, наче ми про інших.

А коли “про любов” філософію ми приготуємо для десерту,

Пісок

Цвинтар скелетів чудовиськ морських

їсть мої ноги із кожним прибоєм,

хвиля сліди замиває собою,

по собі лишає дрібні кістяки.

Я топчу цей берег вкотре і знову,

Танжер

Це місто із глини та вулиць вузьких,

де з кожного дому тече запах кави

і дим тютюну такий ще смачний,

як платня за жагу до мистецтва і слави.

Нас ніхто не знайде. Ми тут мовчимо.

Прояв любові

Віддаючись первозданному фапу

без порно та глянцу плейбоїв

із пам’яті тіло твоє витягую

як мінімальний прояв любові.