Софія Пасічник
Алея, зустріч, губ сплетіння,
Ти мій довічний арештант.
БажАний гість мого видіння..
Мій персональний ад'ютант..
Готель. Блюз-рок і джаз-пісні.
Листком осіннім вкрилось літо,
Вода вже в чашці — не літЕпна,
Душа розпачливо у сум одіта,
Шукаю щастя у зірок.
Чекаю знову втішного прогнозу.
В житті цім серед безлічі стежок
Мене стрічали метаНЕморфози.
Я вірю у фортуну, попри те
Я пропливаю мимо Твого серця,
Ти оминаєш мої береги,
Між нами тишею озветься
Все те, що звалось колись "ми"..
Ти – гордий лев, я – спритна кішка,
Цвіт каркаде — твоя любов,
Моя ти затишна неволя,
Тебе я потребую знов і знов,
Ти моя Леля, моя доля..
Мій вільний тихий буревій,
Ти первоцвіт, який дурманить.
Ти маг, мольфар, чи Каліостро?
Твій погляд кличе на дуель.
Між нами крок, я чую гостро:
Ця зустріч – справжній колізей.
В уяві розгорнувся бій,
Казково-білосніжно ступи через поріг,
Вплети сніжинки-бісер у гІлля ялинкове,
Вклонись в подяку Осені, як зазвичАй щорік,
І вичаклуй життя в три місяці чудове!
Агов, Зима, вітаю! Тебе чекала я.
Україно, рідненька, мила,
Чим Ти долю таку заслужила?..
Ми — ровесниці, ми — молоді,
Та чомусь Ти у горі й біді..((
Я із вірою в серці, молЮся,
Трохи плачу, але не боюся..
Весна у спомині заклякла,
Навіяв чари Посейдон..
Моя любов в Тобі просякла..
О monami, сеньйора, леді, помпадур,
Я Ваш шляхетний славний, вірний самодур!
Мене зрікаєтесь, хоч я не шитий ликом (!!)),
Не прагнете, щоб був я Вашим чоловіком..
Велично поглядом проводите у даль,
І серце кров'ю обливається.. на жаль.
23.02.22
Невдовзі забубнявіє весна,
Й лелійно-зніжено спитає зиму
Чи досхочу наснІжилась вона,
Й вінково-красно уплететься в риму..
Краса чудна, зажурена, глибока,
О, скільки б ти до ніг їй не вклонивсь,
Вона на тебе дивиться звисОка,
Вона сповита жалем за «колись»…
Краса смутна, затаєна, жорстока,
