Олександр Медведєв: Всі вірші автора

Всі вірші Оригінали Переклади

1 2 › »

Мені про тебе дощ прошепотів

Мені про тебе дощ прошепотів;

У тих самих деревах ми не спали,

Ті самі очі нам у мріях снились,

В те саме море ми з тобою влúлuсь.

Олександр Медведєв Dionysis Karatzas

Клятва

Знов зі словами та з мовчанням,

Я буду знову тут, у снах,

У морі буду і в ласкавих,

У твоїх лагідних очах.

І навіть, якби птáхи в світі

Зросли, і скоротився б день,

Олександр Медведєв Dionysis Karatzas

Картина не лишила тло

Картина не лишила тло.

Як гірко, як невдало…

Такого в мене не було

Донині – що ж там далі?

Йму віру музиці душі,

Словам кохання вірю…

Олександр Медведєв

The picture didn't get alive

The picture didn't get alive.

It sounds so rude, so furious...

It never happened in my life

For now it is so curious.

Believing music of the soul,

Believing words of love...

by Евелін Флорімель

Πρωτοβρόχι

Χειμώνιασε μάτια μου

έλα νά στρώσουμε τά φίλια

μή μας μείνουν οι νύχτες γυμνές

καί κρυώσουν τά όνειρα.

Олександр Медведєв Dionysis Karatzas

Дзе мой край?

Дзе мой край? Там, дзе вечную песню пяе Белавежа,

Там, дзе Нёман на захадзе помніць варожую кроў,

Дзе на ўзвышшах Наваградскіх дрэмлюць суровыя вежы

І вішнёвыя хаты глядзяцца ў шырокі Дняпро.

Ты ляжыш там, дзе сіняя Прыпяць ласкава віецца,

Дзе Сафія плыве над Дзьвіною, нібы карабель...

Олександр Медведєв Уладзімір Караткевіч

Слуцкія ткачыхі

Ад родных нiў, ад роднай хаты

У панскi двор дзеля красы

Яны, бяздольныя, узяты

Ткаць залатыя паясы.

Максім Багдановіч

Στ’ ολόγιομο φιλί μου

Σάν τό φεγγάρι σέ κρέμασε η νύχτα.

Πιάνεσαι απ’τούς ανέμους γιασεμιά μου

καί στάζει τό κορμάκι σού

βροχούλα της αγαπής.

Γι’αυτό μέ λόγια δένω τίς σκιές

κι εσένα περιμένω στ’ολόγιομο φιλί μου.

Dionysis Karatzas

Осінній дощ

Зима в очах моїх… Прийди,

Палкі цілунки нас зігріють.

В пітьмі оголених ночей

Не охолонуть наші мрії.

Олександр Медведєв Dionysis Karatzas

Σέ ξέρω από τή βροχή

Σέ ξέρω από τή βροχή·

στά ίδια δέντρα ξενυχτήσαμε,

στά ίδια μάτια ονειρευτήκαμε,

στήν ίδια θάλασσα χυθήκαμε.

Олександр Медведєв

Де мій край?

Де мій край? Там, де пісню співає повік Біловежа,

Там, де Німан на заході бачив ворожую кров,

Де на схилах Новогрудських тихі замріяні вежі

Та вишневі хатини вдивляються в сивий Дніпро.

Ти лежиш там, де Прип’ять ласкавими хвилями в’ється,

Де Софія пливе над Двіною, мов той корабель…

Олександр Медведєв

Слуцькі ткалі

Від рідних нив у дальні далі,

В обійстя пана для краси

Невільницями їх забрали

Коштовні ткати пояси.

Олександр Медведєв Максім Багдановіч