Ласкаво просимо до Poetree - місця, де поети та любителі поезії зустрічають один одного. Ми дуже старалися зробити сайт, на якому автори могли б з легкістю писати вірші, зберігати їх і ділитися зі своїми читачами. Будь ласка, зареєструйтеся, щоб додати свої вірші на Poetree.
Умом России Путин стал не вдруг:
За 20 лет у власти Право выжег...
И город каждый, даже сельский луг,
Сверг Конституции Скрижали книжек...
Фашизм Кремль проповедует всерьёз,
Ти в мене питаєш: "а що як не ти?",
Мені би до світла в пітьмі не дійти,
Без тебе мій світе мило-чарівний,
Було би до всього мені би всерівно.
Без погляду твого і сонце не гріє,
Сердце сжалось от тоски,
Слёзы льются на цветы.
Где же ты, моя любовь?
Вновь терзают душу сны.
Ветер шепчет твой ответ,
І знов я там.. У прірві.
Повної розчарування.
Усе не так, як би хотілось,
І все не так, яким здавалось..
Усе добро до крапельки зникає.
Ми обов'язково зустрінемось у німому вальсі,
Де жодне слово не завадить нашим почуттям,
І в той момент коли обручка буде на твоєму пальці,
Я покажу, наскільки сильно зміниться твоє життя.
Як увесь час я жив без тебе, постійно думав про одне,
Щоб знову поєднати воєдино, те що давно вважалось як чуже,
Ні, ти що,
я ж не поет
лише граюсь зі словами
і формую з них
куплети,
подаровані зірками,
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
the empty soul of dashed hopes
still try to walk through mud of life
the roots of doubt are deeply rooted in you
you’re losing touch with real life
Лише на кордоні світів затихає вітер...
В такі тихі дні не доходять листи з того світу...
А, може й доходять, та хто їх уміє читати:
по хмарах, по листю, по гущі з ранкової кави?..
Хто їх доставляє відомо, але не точно —
Коли богу сумно, працює собі листоношею,
і вона знову діставала меч
старанно зчищала іржу та минуле
заради життя до двобою на смерть
рушала, лиш тільки почувши - готова?
її не лякали ні біль, ні тортури
Художник взяв мольберт і фарби
І вийшов в поле навесні
І найніжніші тонкі барви
Наносив він на полотні.
Душа у фахівця співала,
І він виводив вензелі:
Вечірній присмерк, наче морок опустився,
Замовкли птахи до ранкової зорі,
Мелодія чудна полилася із флейти
Це музикант творить свої пісні.
Чудові звуки линуть із віконця,
Медами розійшлися по землі,