Ласкаво просимо до Poetree - місця, де поети та любителі поезії зустрічають один одного. Ми дуже старалися зробити сайт, на якому автори могли б з легкістю писати вірші, зберігати їх і ділитися зі своїми читачами. Будь ласка, зареєструйтеся, щоб додати свої вірші на Poetree.
Кристально-чистої торкаюся душі.
В ній цілий всесвіт, схований від тебе
Із потаємних дверець при житті
Манило світло лагідно до себе.
Збігалося все чорне і брудне,
Ти йдеш, любий сину, за неньку-Вкраїну,
За землю святую ідеш ти у бій,
В молитві думками до тебе я лину.
Виконуєш гідно обов’язок свій.
За землю святую в бою з ворогами,
Що за кров на пшеничному полі
розтеклася аж ген до рова,
де хитались самотні тополі,
де хилилась додолу трава.
ПРИВИД-АС
Велике Українське Небо
Обійме всіх, хто любить нас.
Біди і чорних хмар - не треба...
Їх розжене наш Льотчик-ас.
Стрілецька пісня
Ми йдемо в бій, ми йдемо в бій
По згарищах руїни,
За рідний край, за нарід свій,
За волю України!
Ми йдемо в бій, земля дуднить,
сьогодні тебе знову ламає.
звіриний оскал, скажений погляд, —
він не приходить до тями.
ну ж бо, лишайся поряд.
твій милий більше ніколи
Небесна сотня відходить у бій
в міцних і у рівних рядах
вперто в даль упирається зір
і стискається щит у руках.
В них забруднені лиця від кіптяви шин
Злітає ПРИВИД в небо дуже гідно,
І кожен злет – продовження життя,
Усі бої́ закінчує він плідно –
Він спалює ординця, як сміття.
Пала ординець в небі, наче факел,
Полягли під Крутами в бою,
В нерівній битві хлопці молодії.
До цього всі були вони в строю,
І в мить одну зосталися німії.
Кривава сутичка відбулася тоді,
Під Кру́тами в цей день відбувся бій,
В січневий день, засні́жений, з морозом,
Розстріляно, убито безліч мрій,
Там кров лила́сь, а не дощі, мов сльози.
Розстрі́ляно під Кру́тами в цей день
За час, що живемо разом удвох,
Мене ніхто не розумів так більше,
А ти знаєш без слів потрібно що
Мені, чого я прагну й чого хочу -
Готовий з неба зіроньку дістать.
І зігріваєш душу мою творчу
Чорні води Дніпра, стіни Хортицьких скель,
лодії повертають додому.
Попереду - князівський дракар-корабель,
Святослав ним керує без втоми.
Хвилі чорною ковдрою б`ють в береги,
вузьке гирло приховує смерть.