БЕЗ КОРІННЯ РОДУ НЕ ЦВІСТИ
Коріння роду є з споконвікі́в,
Без нього роду ані дня не жити,
Душевний в ньому чуєм переспі́в,
Й Госпо́дь поможе долю простелити.
Коріння роду все переплело́сь,
Захована у ньому роду сила,
Моє́му впле́сти та́кож довело́сь,
Воно дало́ мені життєві крила.
ПРИСПІВ
А без коріння роду не цвісти,
І без коріння він рости не буде,
Його в серцях усім нам берегти,
Тоді воно вплететься так усюди.
А без коріння роду не цвісти,
І без коріння роду не буяти,
Це маєм пам’ятати я і ти,
Не можемо такого забувати.
Коріння роду, наче оберіг,
Ніхто його не в змозі роз’єднати,
Аби Господь коріння все беріг,
Й нове́ між нього ми могли вплітати.
Коріння роду, наче дивоцвіт,
Який роками і росте й буяє,
Нема ніко́ли в ньому зламу літ,
Й коріння це Госпо́дь благословляє.
ПРИСПІВ
Коріння роду кличе звідусіль,
До себе всіх коріння це скликає,
Воно до себе ма́нить, мов купі́ль,
І за́вжди нас коріння це чекає.
Коріння роду треба берегти,
Щодня давать йому живильну воду,
Душею помогти йому цвісти,
Тоді йому не буде переводу.
ПРИСПІВ
16.09.2022 р.
© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
#Вірші_поезія_родовід_коріння роду
#Королева_Гір_Клавдія_Дмитрів
ID: 959937
