Бог помер у 33-му
Бог помер у 33-му, хіба ви цього не знали?
Розчинився, наче дим у хмарах.
Забив на людей, музику, кіноіндустрію,
Пішов у запій, і зник у травах.
Бачили його в товарняку на вокзалі.
Бог помер у 39-му, це всім і так відомо.
Розтанув, наче сніг весною.
І з посмішкою Джоконди сховався у себе вдома.
Та не виходив.
Бог помер у 14-му, наскільки я пам'ятаю.
Стежкою пішов на північ у подертих сандалях,
Присів на крижині, відпочив, випив чаю,
І розтворився у льодовитому океані.
Бог помер у 22-му, та ніхто не звернув уваги.
У нього своя відповідальність, свої божі справи.
З кожним пострілом бог помирає для когось,
Бог помирає постійно у наших стінах.
Але й кожного дня хтось свого бога знаходить,
Хтось просить милостині у нього.
Бог помер і для мене, на те його воля!
І звільнив комірчину у моїй пам'яті.
Памяті, яку я залишу справжнім героям,
А правду можна шукати і без бога.
