Час і кохання
Закохані у волю й у природу,
Прощаємося в сні і наяву:
Шляхи давно й далеко розійшлися,
Не пролунає більше те "люблю".
Переплітались нитки долі надто довго,
Їх підганяв безжальний вічний час.
Вони порвалися сьогодні вранці, віриш?
І не існує в світі більше "нас".
Ніщо ніколи не буває вічно.
І час ніяк, на жаль, не зупинити.
Цінуй моменти, поки ще не пізно,
Щоб без жалю життя своє прожити.
