ЧОРНИЙ РАНОК В БРОВАРАХ
Був чорним ранок в наших Броварах,
Який приніс і горе і розпуку,
Продовжуємо бути у сльозах,
Що омивають втрати, біль, розпуку.
За що це нам? За що і ця біда?
За що невинні знову гинуть люди?
Виною всьо́му є страшна орда,
Яка біду несе́ щоразу й всюди.
Якби не ті, потвори, що прийшли,
То й гвинтокрил ніку́ди не летів би,
Все горе нам ті вбивці принесли́,
Ніхто́ живцем в цей ранок не згорів би.
Пішли невинні знову в нас з життя,
І серед них маленькі Янголята,
Це все через ординськеє сміття,
Це все несе́ війна їхня проклята.
Пішли з життя ті пуп’янки малі,
Які колись взяли́сь би буйноцвітом,
Вони цвіли́ б, якби не моsкалі.
За це потворам в пеклі всім горіти.
Біди́, Всевишній, більш не допускай,
Не хочемо ми, Боже, помирати,
Благаємо, щитами закривай,
Не дозволяй ординцям нас вбивати.
19.01.2023 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022
ID: 971397
#Поезія_вірші_війна_Бровари_ворог_Україна_незламність_нескореність
#Королева_Гір_Клавдія_Дмитрів
