Чужі вірші не читаєш?
Чужі вірші не читаєш?
А навіщо ж? Не читай!
Ми їх так з нудьгою, знаєш,
Просто пришемо. Нехай...
Одну крихту свого серця
І хвилинку часу,
Може навіть трохи менше,
Я на це потрачу.
Чужі діти не свої!
Що тут ще додати?
Щоб не мати в голові,
Краще не читати.
Що ж пограймо, ніби ми
Не з одного тіста,
Не з одної сторони,
Селища чи міста.
В нас тут чутися не буде
Спільна братня пісня,
Ми ж бо з вами різні люди.
Кажу ж тобі, різні!