Циклами
Циклами, циклами,
Ми живемо циклами,
Вгризаємось іклами в вибраний шлях.
Забудь стид і витримуй, нагорі в стократ
Сильніш сонце світитиме, ніж де починав.
Спіраль: Сонце, планети, уяви вага,
Жага болю й умови долі на терезах,
Знову кров, ля мінор, зісковзнув і упав –
Ухопись хоч за терен, спростуй смерті знак.
Циклами, циклами,
Богам дано бути сильними –
Хиба часу й природи, що ти десь не там.
В тебе кресало, фарби, серце просить парад:
Всі фігури на дошці, розумний – розстав.
Всі страждання немарні вели тебе в храм –
Ти не іграшка долі, без дум і без прав;
Шлях додому по колу пройшов, на вустах
Тримав волі молитву – дивись, ким ти став.
