Дай мені, Боже, чоловіка
Дай мені, Боже, чоловіка,
Того, що палко я люблю.
Я знаю, що це гріх великий,
Та всеодно тебе молю.
Тебе благаю на колінах,
Цей гріх мені прошу простить,
Бо дні й роки летять невпинно,
А серце любить і болить.
Я зла нікому не бажаю,
Не хочу кривди і жалю.
Хай тільки він мене кохає,
Бо я його, як світ, люблю.
Люблю, як дощик на хмаринці,
Як чисту воду, як росу.
Своє кохання по краплинці
Я на вустах йому несу.
Нехай іде він по стежині,
А я тихенько відступлю,
Але хай знає він віднині,
Як ніжно я його люблю.
