Дівчинка-веганка
Виступає на протестах дівчинка-веганка,
Дбає про своє здоров’я, бігає щоранку.
І нерідко чує осуд, осуд без причини.
Та повірте їй нарешті: люди теж тварини.
Друзі й рідні часто кажуть, що це все шкідливо.
Безсумнівно, це не тішить душу, вкрай чутливу.
Подивіться в чуйні очі, сповнені печалі.
Мабуть, добре розуміє: так буде й надалі…
Хоч її сумління чисте, засинає вранці.
Сняться мучені тварини дівчинці-веганці.
Все це рідко розуміють, а цілком даремно.
Хто б хотів весь вік прожити у клітках, тюремно?
Захищає всіх безправних дівчинка-веганка.
На обличчі усмішка, а на серці — ранка.
Хоч у кроках впевненість, в думках — безнадія.
Доливається щомиті у вогонь олія.
— Інші є проблеми! Невже ти не бачиш?
Там ведуться війни, там голодний плаче!..
— Так, проблем багато. Я все розумію.
Доки світ байдужий, нічого не вдію…
