Так чекала кохання,
Так хотілось весни.
Та роки все летіли,
Наче віщії сни.
Із спекотного літа
Раптом виринув ти,
Та до осені разом
Не змогли ми дійти.
Не розвіяв самотність,
Тугу не розігнав,
Мовби метеоритом
Моїм серцем промчав.
Ніжно перса погладив,
Ледь торкнувся чола,
І дорога далека
За тобою лягла.
Ця дорога в самотність,
Ця дорога в печаль,
І роман наш так скоро
Закінчився, нажаль.
Ти поїхав далеко,
Ти поїхав у світ,
В моїм серці залишив
Тільки осені цвіт.
Осінь спокоєм дише,
Осінь тиха й сумна,
Опаде жовте листя
І відійде вона.
Стане сніжно надворі,
Стане зимно в душі,
В ній залишаться скоро
Сум, печаль і вірші.
