Двійка й два нулі
Подивишся, звичайна мов людина
Лиш ледь помітний сум поза очима
А так і говорив на всі ці теми
Хоч не цікавили його проблеми
На розміри його не було форми
Не видавав ані нудьги ні втоми
Завжди брав, що було найващще
Як кулемет, то Браунінг буде краще
Говорив він мовою сусіда
Той що одного дня почав нас крити
Ніколи анітрохи не вагався
На вправність командира покладався
Птахи співали гілочки гойдались
Мабуть десь депутати сперечались
Русня з брехні ліпила пропаганду
Десь йог в цей час дочитивав вже мантру
Хтось недоспав бо полетіли міни
Звичайний ранок сходу України
Комари гудять, птахи літають
Його на той світ кулі забирають
Він не один, скільки ще таких героїв
Поки чекали ми на ту потужну зброю
І хто він був? Де його ім’я?
Та жодна помста не верне життя
Богато їх та на своїй землі
Замість імен - двійка й два нулі
