“Дзеленькнули ключі – мурах пробіг по спині”
Дзеленькнули ключі — мурах пробіг по спині:
тебе замкнуть ось-ось морози у крижину…
Дзеленькнули ключі, і серце защемило,
і стиснулось вночі до крапки твоє тіло…
Отвердли подих, звук, горіхові долоні,
і скойками накривсь — всередині солоний…
А шкіра на траві — немов чужа сорочка,
ізменшивсь об’єм твій: піщинка,
болю точка…
І вивернувсь, позбувсь уяви та омани,
сам у собі загуск, неначе біль у рані…
Та в серцевині — ти, у осереддя болю…
Благаю! відпусти на забуття, на волю…
***
