Епілог
Я не залишуся, якщо ми розійдемо
Так, я покину
Так правильно
Так треба
Я не терзатиму твої, і так хиткі вже нерви
І спогади я зіпсувати не візьмусь
Не заплямую їх, вже краще зовсім стерти
Приставити курок до голови
І подумки себе в останню мить спитати
«Чому це я? Чому переживаю?»
Але коли ж я поряд, не відрікай мого кохання
Не дай погаснути йому, не залишай у тьмі
Цей холод темряви.. він б‘є немов сокира
Наточений, знівечиний приблуд
Я хочу лиш добра від тебе, сонце
Лиш голос твій почути серед товп
Мені потрібна лиш твоя любов, мелеча
І більшого просити - не моє
