Фобос
В межах твоєї спальні,
Десь в передчас дитинства,
Лампи струна спіральна,
Ніби черв'як, скрутилась.
Чорні маленькі черви,
Їх примітивні м'язи,
Їхні простенькі неви
В душу твою залазять.
Ось тобі ніби страшно.
Страшно і ти не можеш
Бути таким відважним,
Бути (хоча б) як кожен.
Важко рости боягузом.
Важко, я добре тямлю,
Знати ,що страх у вузол
В'яже твою незламність.
Вдячно прийми смирення,
Гордо неси цю ношу.
Якось (я в цьому певна)
Ти навіть ще попросиш.
Щоб (бодай щось) відчути,
Хвору торкнеш відмінність-
Речі давно забуті,
Дещо,на жаль, незмінне.
Потім зростиш у геній
Власні старі страждання.
Де помирає Джекіл,
Там колисали Хайда.
