Гарячим дітям арок і мостів,
Гарячим дітям арок і мостів,
Як я хотіла б, юно безсоромним
І жадібно закоханій собі
Пишу тепер по те кохання ззовні.
Я неодноразово прокляла
Нестерпно зайву дібрану білизну,
Лише за те, що нагло відділя,
Мене від нього. Недостаньо близько!
Я знаю й зараз згадую на смак,
Які вони, кохані мною губи.
В ті миті, коли "ні" вбачає "так! ",
Я хочу, а як хочу, тоді буду.
І все таки, зрадлива очевидність,
Чоловікам бажання не сховати.
Безпосередня деяка невинність
Є в тому, щоб подібне відчувати.
І чути ці звульгарнені слова,
Мені болить, а він чомусь їх любить.
У хвилях п’яних винного тепла,
Себе він тішить, мене - погубить.
