Глибока ніч

Стих вітер буйний, тихше й тихше,

лиш ніжно пестить як рукою.

Білих, сніжно-білих квітів

і гойдає в танці своїм.

А за кручами густими,

де лине пісня солов'я.

Багряним світлом осідає,

захід сонця у Дніпра.

Тиха ніч над небокраєм,

шепіт дрімлючих дерев.

І сниться їм як понад гаєм,

все квітне рясно й оживає.

Хтось колискову напіває,

бринить струна, на кобзі грає.

Про цвіт дерев, про ясний день,

про те як вітер десь гуляє.

І серцю мило, мило стало

Душа мліє і співає.

А на дворі глибока ніч,

чарівністю все увінчала.

Зірки невпинно мерехтять,

поснуло все, звірята сплять.

І ти іди мій любий друже,

до світання спочивать.

2022-05-04

Коментарі(0)

Інші вірші автора

Помолись за мене

Помолись за мене

Помолись за мене,

я вранці піду.

По землі святої,

на грішну війну.

Помолись моя мила,

та віри не втрачай.

Читати повністю...
174
0

Україні

Україні

Насунули хмари, блакить неба закрили,

Ранком прохолодним грім прогримів.

О земле моя, моя Україно!

Безжалісний час в мить наступив.


Заплакало небо, так тяжко, щосили,

Читати повністю...
146
0

Хто я ?

Хто я ?

Шукав себе у цьому світі,

в задзеркаллі кожен день.

Я бачив різні там обличчя,

Читати повністю...
182
0