Зранку віяв холод
Зранку дмухнув холод.
Навіяв смуту й голод.
Прокидатися голодним,
Вставши не з тієї ноги,
Завжди неприємно.
Справді складно
Залишатися свідомим,
Адже знову в сон клоне.
Хоч би не впасти.
Дійти і лице вмити
Холодною водою.
Мов рукою
Зняло втому.
Дверну ручку знову
Заклинило на півоберті
І не вийти з дому.
Холодний вітер повернув втому.
У настрої злому,
Умившись холодною водою,
Вернувся голод.
Холод.
Скрізь холод.
Наскрізь пробирає,
Прокинутись не дає.
Ввечері понесло теплом.
Пахне димом.
Проклята вуглинка з пічки
Не дала поспати ще трішки.
Тікати вже пізно.
Зрештою мені тепло.
