Художник
Є в мене дві картини на стіні,
Їх мій онук подарував мені,
Він сам картини ці намалював,
І в них свою дитячу душу вклав.
Душа твоя вся сповнена краси,
Ти її людям віддавай, неси.
Яскраве сонце й дощик намалюй,
Красу бентежну людям подаруй.
На полотні усміхнені дівчата,
В воді блакитній жовті каченята,
Палітра фарб милує й вабить зір,
Втопає в зелені бабусин двір.
На іншім полотні у зорях ніч,
Дерева й місяць стали віч-на-віч,
Десь чарівник сховався в темнім полі,
Що ніч розфарбував у синій колір.
Талант художника в картинах цих,
В них і печаль живе й веселий сміх,
Є в них ознаки злетів, творчих мук.
Пишаюсь, що художник – мій онук.
