КОНФЕРЕНЦ-ЗАЛ З ІСТОРИЧНИХ ЧИТАНЬ
КОНФЕРЕНЦ-ЗАЛ З ІСТОРИЧНИХ ЧИТАНЬ
1
в каменоломах де мерзлий дощ
всіх повпихає на лаври заслуженого
смерть
спресовує тихо фініки
гортаючи книгу живих
відбираючи
щонайкращу невісту
для читання
відклавши наполе*
все циклювання
континентальних підліг
з інкрустованим ложем та столиком
верстат її
заштопорився об кам’яний поріг
доповіді чергової
і коса затупилася
статистичним півмісяцем
і просить свою володарку
не пхати діри від носа
в то давньоіндійське
чи кримське Халеп’є
чи в середньокарпатське
Жаб’є
чиє кум-кум
добре всім знане
й походить іще з Куманії**
та куманців наповнених
кунштовними винами
сидять величні історіографи
по каменоломах
складають
кадастри каменям
та іменам
дощ їх не точить
лаври як нари
і там на них
з а б о ж ж я таке широке
а світ такий завузький
а вірш є таким задовгим
а фінік такий солодкий
на білих устах
аж день закорочує
пам’ять
на всі імена
і деякі забуваються
а поміж ними на лаврах
найкраща ота з Халеп’є
бо з Жаб’є
вона є
і крапка
і кум
2
АВТОХТОННІСТЬ
Як в отій пісні з Балкан про царя,
що дев’ять разів
один і той самий ґрад будував,
й ніразу його не завершив,-
куля його ізґрадила
в чистому полі,
що загромадилось понад вечір
снігом історії...
Біжать оті граблі і далі
вслід за історією.
Історію взявши на гістологію,
знайшли незабутню
червону жабу
на білім снігу,
грудну жабу...
Історію переплужили
міфами та кістками,
жаба на них скаче
та все собі, собі, собі...
І тільки із неї
світ ґрадився...
І день, що розводить
свої додоли ***
і ніч, що розводить
свої рахмани...
Рахманна ніч
історію зверне у голограму,
аж поки саму її не розбудять
до склянки із молоком,
що через неї
стільки у світі мороки,
кому ж бо
у неї плигнути
для охолодження.
Історію відривають
від автожаб
стоп-сигнальним wireless “ну!” і “ню”!
А переможницю-
-жабу розіпнуть
на сизому голубі
і впустять стрілою
в гранітно-
-степóве Побужжя
оте молоко гранити...
Там історія з географією
розминаються перед боєм,
розпиваючи
свій “Совіньйон”
до грудного молока...
-----------------------------------------------------
* наполе(арх.) - назовні, надворі
** Куманія – так в європейських хроніках у середньовіччі називали частину України
***
Додола– пісня із заклинанням дощу, у дохристиянській Україні-Русі Додолою називали богиню дощу, наречену Перуна-громовержця