Корабель
Наш тоне корабель, щури порозбігались,
А шлюпки багачів наповнені добром.
Вода з проріх долонями черпалась,— насоси ще в порту здали на лом.
Біля штурвалу натовпу кубло,
Імла стоїть від стусанів і лайок.
А капітан... не витримав, пішов
На щоглі рахувати чайок.
Розчарування ходить між кают,
І відчай людям руки опускає...
І так — вже тридцять років на плаву,
Зусиллями народу, що черпає.
