Квіткова й задимлена
Ти квіткова і ледь задимлена,
а у мене приступи голоду.
Ти майже мовчиш. Звабливо так
і між нами доторк за дотиком.
Твоя кава ще трохи і вистигне,
чобітки у боки розходяться.
Я б у тебе білково вистрелив,
жаль, кельнеру не сподобається.
Ліхтарі реагують на порухи:
за кожним цілунком спалахують.
У брамі сніг грається в сторожа:
підгляда, як тебе я протягую.
