Літа останній крок
Літа останній крок
Досить вже далі йти
Все що я мав – згубив
Кращого тут не знайти
Жалю, туги – нема
То все було не «Я»
Чи то оті думки
Чи то оті слова
Та і вірші ці – тінь
Краплі ілюзій, снів
Напевно, коли сюди йшов
Я це пережити хотів
І був це останній крок
Коли зрозумів на яву
Найсправжніший я, лиш тоді
Коли, не в цім світі живу!
