Людей засуджуємо по всяк час
Людей засуджуємо по всяк час
За їх помилки у житті й падіння.
На жаль, усі ми падали не раз.
Не всі поставились із розумінням.
Ніхто руки нам вчасно не подав,
Лиш потай насміхались за спиною,
Що ти спіткнувся, помилився, впав,
Раділи, задоволені собою.
Дай Бог усім в такий момент в житті,
Щоб поряд опинилася людина
Готова свою руку простягти,
Не дивлячись, яка була провина.