Ласкаво просимо до Poetree - місця, де поети та любителі поезії зустрічають один одного. Ми дуже старалися зробити сайт, на якому автори могли б з легкістю писати вірші, зберігати їх і ділитися зі своїми читачами. Будь ласка, зареєструйтеся, щоб додати свої вірші на Poetree.
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді оглядає тебе наче подумки вбирає мантію,
Прикурює тонку цигарку скликаючи хмари чорнильні, диявольські,
Кохання – це коли один
(одна) на все життя.
Кохання – це коли дітей
доводиш до пуття.
Ну а коли бурлять в крові
Прийшла весна,
цвітіння карусель,
крокує квітень,
а в русні – апрєль.
Вже на підході
травень-менестрель.
Вечірній присмерк, наче морок опустився,
Замовкли птахи до ранкової зорі,
Мелодія чудна полилася із флейти
Це музикант творить свої пісні.
Чудові звуки линуть із віконця,
Медами розійшлися по землі,
Котися
Як дорогою несеться пакетик з під морозива
Я в тобі розбачила - незлобиво ,
Те що вже котилось на мої тонкі із меду мов
В'язи
Коти - котисі кудись, тікай від мене
Лише на кордоні світів затихає вітер...
В такі тихі дні не доходять листи з того світу...
А, може й доходять, та хто їх уміє читати:
по хмарах, по листю, по гущі з ранкової кави?..
Хто їх доставляє відомо, але не точно —
Коли богу сумно, працює собі листоношею,
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
Єлена Прекрасна найвродливіша із жінок
Божество світла і сяйва його
Сяйва сонячного
Краси що очей не відвести
Де сонце лиш відблиск
Де відблиск як пил
Ми обов'язково зустрінемось у німому вальсі,
Де жодне слово не завадить нашим почуттям,
І в той момент коли обручка буде на твоєму пальці,
Я покажу, наскільки сильно зміниться твоє життя.
Як увесь час я жив без тебе, постійно думав про одне,
Щоб знову поєднати воєдино, те що давно вважалось як чуже,
Які смачнющі яблука осінні:
Флоріна, Ліза, Голден і Кальвіль,
і Семеренка, Джанатан, Агарті
і Гала, Глостер, Бойкен і Кандиль.
Художник взяв мольберт і фарби
І вийшов в поле навесні
І найніжніші тонкі барви
Наносив він на полотні.
Душа у фахівця співала,
І він виводив вензелі:
пахне бузок
хоч би разок
перестрибнути в літо
разом з оцим
ніжним п’янким
таким чудовим цвітом