Місто Почуття
У моїй душі є місто, Почуттям назвала.
Довіряла я знайомій, а тебе кохала.
Але нічка, ніби ковдра, місто все накрила.
І дала вона вам щастя, а мене убила.
І дала вона вам радість, місто я прокляла.
Довіряла я знайомій, а тебе кохала.
– Та хіба містечко винне?! – хтось мене осудить.
У моїй душі неспокій, що від сну розбудить.
Тротуаром цього міста стільки літ блукала.
Я любила кляте місто і тебе кохала.
Тротуаром свого міста довго так блудила.
Я любила підле місто, що мене згубило.
Правда, зовсім це не місто. Вулиця убога,
Від якої у майбутнє поведе дорога.
Та тепер у мене досвід, з ним простіше жити.
Якщо вмієш закохатись, вмій і розлюбити.
