Митарь
Йде собі хлопчик, а куди не знає.
"Де його Батьківщина?" Ніхто не питає.
Бачить він очима, ліса та гори,
Думка навчила не плакати в горе..
Ту гору велику він передолає
Ті ліси великі він всі оминає,
А Думка з ним тільки про життя розмовляє:
"А куди ти йдеш?" "А що ти шукаєш?"
Думка говорить сумний йому час.
Хлопчина мовчить, не може сказати причину
Того, що покинув свою Батьківщину..
