Мовчатиму
Мовчатиму. Ні слова з уст.
Вони неначе помертвіли...
Німа тепер? Чи просто я боюсь
Когось образить словом смілим?
Та, мабуть, ні. Душа ж моя кричить
Про спогади колишніх днів духмяних.
А голос зник, бо десь в цю мить
Хтось обрива дроти дзвінками.
