На крок ближче
Йду. Кудись. Шляхами долi.
I закрив я навiть очi...
I до нiг стелились зорi,
Вiддзеркаленi у морi,
Що пливуть в обiймах ночi.
Зупинився мiж часами.
Щось знайшов, чимало втратив.
Я ловив примар руками,
Бив пороги рiзних храмiв,
Iнодi, як жити радив.
I несло мене крiзь небо
Через Вiчнiсть; чи крiзь митi...
Й вивело мене до тебе,
Не питаючи: чи треба?
Чи, мо, всi тут стежки злитi?..
Не збагнути. Та й навiщо?
"Iстинно" - не значить "лiпше".
I на крок ми стали ближче.
I на крок ми стали ближче!
Щоб вiдчуть себе живiшими.
К.В.
