На теплову смерть почуттів...
Хочу тобі складати вірші як раніше
Як бігав за тобою мов маля
Але нажаль і не бентежать і не тішать
Нутро і душу сильні почуття
Нам не створити штучно перепони
І не пройти разом гірських доріг...
А як же ще здолати заборони,
Збороти наш четвертий спільний гріх?
До мозку час від часу лізе думка
Схопити торбу і поринути в війну
Листа носити десь під обладунком
Листи писать готуючись до сну
Та боягуз, слабак і "не придатний"
І сотню тисяч "та" ще маю я...
Тож не піду... На дію сам не здатний...
Не бійся, спи спокійно, Янголя!
Не бійся, спи спокійно і з комфортом.
Шукай й плекай приємні ніжні дні...
Колись ми помремо вдавившись тортом,
Разом у старості, в самотньому теплі...
