найманий вбивця
Час розправляється з нами по черзі,
Немов найманий вбивця.
один за одним. Стрілок тонкі стержні
багнетами
проштрикують нас наскрізь. Поза тим
він не кровопивця,
Хоч кров йому смакує.
Спрадавна. Як інгредієнт до випивки.
Він все маскує
вправно під нещасні випадки
Чи смерть з природніх причин.
Спотворює правду
Майже ніколи не викликаючи підозр. Діє вишукано
не без таланту і не без іронії. Є над чим
Поміркувати та дивуватись. Візерунками вишивки,
Гордієвими вузлами.
Насолоджуючись тишею.
Сліди зламу
І проникнення не помічає майже ніхто! Спишемо
Все це на нашу наївну необачність.
Бачте,
Ми надто довго мешкали в едемі
Під всевидячим оком недремним,
Чулись в безпеці.
Їли тістечка і джеми
І гадали що й надалі будемо.
Та спокуса і жадібність до спецій
Вигнала нас світ за очі. В чужі світи
Під сяйво незнаних світил.
Надовго погасли в рідних домівках печі;
Хтось сподівався, що таки спехавсь
Нас на завжди.
І навіть серед могил
Ніхто не знайде й сліду!
Та все в житті тлумачить дрібний курсив,
Ми за природою – радіонукліди,
Ми ладні дати більше, ніж хто просив!
І ми пройшли добірний інтенсив
Навчання на тему, яким має бути лідер;
Там все довкола цементує гідність
І совість невсипуща на чатах.
Так, воскресіння – тільки вірогідність,
Як і будь-яка реальність при зачатті.
Тож ми сунулись в бій і принагідно
Гадали: щоб це могло означати?
Мабуть, якесь викривлення професійне,
Як чорний гумор, який вживати не всюди зручно.
І ми нишком повторювали про себе постійно:
«Ймовірність щастя прямо пропорційна
руху йому назустріч!»
