Нарешті сніг пішов, прийшла зима...
Нарешті сніг пішов, прийшла зима
Я так чекала на тебе ошатну
В шапках дерева, вітер крадькома
Торкається до них до безпорадних.
І як спокійно споглядать красу,
Дивлюся в захваті затамувавши подих
На кришталеву в сутінках лозу,
На скуті холодом дніпровські води.
Протоптані стежки крізь килими
Палаючи та рівні на світанку
І я у тому царствії зими
Ловлю сніжинки у долоні зранку.
Візьми з собою або більш не йди
Твоє вбрання мене так зігріває
На діамантові твої сліди
Стою дивлюсь і просто слів немає.
