Не розкіш
Сльози — це розкіш (ні). Ти знаєш, скільки людей
Щоденно у світі вмирають від спраги?
А ти просто виплакуєш воду подалі з очей,
Ніби змиє вона всі відбитки твоєї тривоги.
Ти ще й смієш казати, що плачеш не ти, а душа?!
А забула, що, може, сьогодні
Хтось рукою знов схопить ножа,
Нагодує кишені голодні?
В інших справжні проблеми, а в тебе лишень
Розчинилась довіра, мов сіль.
Все гаразд, світ стрілець, ти — мішень,
Але...
Визнай нарешті свій біль.
Фото автора Artem Podrez з Pexels
