Ласкаво просимо до Poetree - місця, де поети та любителі поезії зустрічають один одного. Ми дуже старалися зробити сайт, на якому автори могли б з легкістю писати вірші, зберігати їх і ділитися зі своїми читачами. Будь ласка, зареєструйтеся, щоб додати свої вірші на Poetree.
Спокій Людоччин руїню,
Й суччину її гординю
З порохом кальни́м мішаю,
І жаліть не поспішаю.
Так я висміюю потрошку
Це безліч сонць зійшло на небесах
Звабливих щік, що з них складе сузір’я
Поезія торкаючи вуста
Сльозою радості, сльозою сновидіння.
А ти — язичник, що вершить обряд
І прагне трунку від сосків Астарти;
Мов Сфінкс лежить блаженна, скам’яніла
Покірна сонця променям, немов
В його пісок втопила голе тіло
А у хиткі піски її любов
Впустила серце. Щоки загорілись,
І теплий дотик наче легіт був,
денне світло відносять до вуликів бджоли
залишаючи доріжки із запахом прополісу
ароматні повітряні русла
куди вранці знову увіллються промені
доки ці маленькі трудівники
готують наступний ранок
Мужики, з трунком келихи - вище
За своїх матерів, за сестер та за дружин,
Піднімаючи тост - ми стаємо все ближче
Як закохані вперше, без всяких множин.
П'єм до дна і тихенько, до скону.
У тиші, де поранені мовчать у слуханні,
Пролісок — символ, позначений кров'ю.
Та тканина в землі, що тліє в зітханні,
У світлі весни стала сяйною росою.
Війна. Її мета загадкова, як і сама природа,
Стояв поет біля вікна,
Тримав горнятко кави,
І ланцюжок віршів живих
Повстав в його уяві.
Зоря тихесенько зійшла,
Промінчик сонця ясний
Не бійся, віршику, дизлайка:
Найбільша честь — ворожа лайка;
Поетові чужа глумо́та —
Щоя̀кнайбíльша заохота.
Не зупиняйся анітрохи,
Поміж ліхтарів, що більш не загорять
І старих дерев, що завжди дарували спокій.
Втонула, сонцем вишитая гладь
І я тону, бо навряд чи вже здоровий
Під тим, що так ненавидить хотів,
Можливо, як папугу вчать словам
Лайливим, щоб натішитись досхочу
Вкладаючи у дзьоб його свою
Примхливу дурість, — так беруть і серце
В лихе причастя поглядом очей,
Що змушують повторювати згодом:
В лунных бликах, где тени скользят,
В сердце нежном любовь зародилась.
Взгляд твой нежный, как звёздный каскад,
В плен чарующий сразу же влился.
Словно песня, в душе разлилась,
вона навколішки молилась , та не Богу
що їй релігії ?
закони ?
Схід та Захід ?
холодний мармур храмів - заборона
святі місця святим , не сіромахам