не уві сні
усі мої думки заповнені тобою,
ти мука, що принесла мені любов.
тебе звуть "панна", в окрузі оцім
проте я просто зву тебе "кохана"
я так сумую по самотнім вечорам,
може й насправді не слід було з тобою зустрічатись?
невже я просто перетворююсь у твою славну,
милу і чутливу манну?
усе, що між нами відбулось,
я так хочу про все оце забути.
бо як згадаю, душу я гублю,
її я розтинаю, і під потяг кожен раз кладу.
усі прекраснії моменти,
що дарувала мені не уві сні,
стають для мене мрією, неначе знов,
ти зможеш мені, щось нове віддати.
я віддаю для тебе всю себе,
ночами я ридаю у подушку,
а ти, за три дев'ять земель,
напевно панькаєш там своїх подружок.
ти можеш мені, хоча б написати?
скажи, ну як ти там, любов?
а ти не зможеш мені відповідати,
бо бачте ж, справ у тебе купа, знов.
я, завдяки тобі,
знайшла весь сенс життя,
проте, і завдяки тобі,
його згубила.
