ХАЙ БУДЕ ВЕСНА!
Нехай буде Весна! Хай буяють і трави і квіти,
Хай наш край потопає у сонмі відтінків та барв.
Ранок року весняний, до нас підійшов непомітно,
Вітер з півдня дмухнув і пастух у ріжечок заграв.
Хай дірявить промінчик на кухні тонку занавіску,
Та й заглядує в за́кутки хатні, таємні й глухі.
Й через вікна скляні, що умиті до ясного блиску,
Пощезають навіки приховані в серці страхи́.
Стрімголов я біжу усе далі і далі від дому,
Щоб зостались далеко позаду невдач рубежі.
Я з тобою Весна! Я не чую тілесну утому,
Розчинюся в тобі та й спинюсь на широкій межі!
Де летять журавлі та курличуть до мене привітно,
Де бруньки на очах вибухають зеленим листо́м,
Де розкинуло небо свої вічні крила блакитні,
І земля вся покрилась барвистим, рясним рушником.
Тут і воля, і мудрість, і сила - все, як на долоні!
Тут оновлює душу мою - чистоти джерело.
Залюбки я зостанусь в чарівнім, веснянім полоні,
Аж допоки, не змиє дощем, що в мені віджило!
