Ось дощ іде, він плаче крізь туман...
Ось дощ іде, він плаче крізь туман
На ліхтарі летять його потоки
Навколо сирості докучливий обман
В липких, холодних, непомітних кроках.
Він заливає все на тім шляху
Своїй самотності йому звикать не треба
І на скелястім березі, як на гірськім снігу
Спочине, дивлячись на простір неба.
