Осінь
(вірш написаний до картини Андрія Шмиріна)
Яка красива осінь в полотні
Вона там робить свої перші кроки,
Іде ошатна та зеленоока
В короні золотавій на чолі.
Ясна та з поцілунком теплих днів,
Легкою прохолодою на ранок
З вуаллю срібних від роси туманів,
Багряним заходом, зірок вогнів.
Замислена, мрійлива і сумна,
Блищать в її очах перлинні сльози
І не шумлять вже галасливі грози,
Що розсипали літо та весна.
