Осіннє
Осінній чай із присмаком журби,
пожовкле листя падає під ноги.
Сховатись хочеться від галасу юрби,
звернути геть з просторої дороги
на стежку вужчу, тиху і сумну,
обрамлену жовтневими квітками,
такими рідними, напевно, ще й тому,
що їх тепло нерівними рядками
перенесу сьогодні у блокнот,
Хоча, здається, це є неможливо!
І тихий звукоряд осінніх нот
мені почути зараз вкрай важливо.
... Я полюбила осінь відтепер,
бо її холод смуток з серця стер...
