Осіннє небо
Сонце прокинулось. Ніч перейшла у день.
Місто, в усіх його формах, уже вмільйонне
дивиться цю рокіровку. Щодо людей,
в їхніх очах тільки небо пливе і тоне.
Може, для цього ми, люди, і є,
наче дзеркала, в яких споглядає світ
власну красу, а людина в цій грі не субʼєкт,
максимум — сателіт.
Небо, мов сніг, що заледве тримається вкупі,
марно готовий посипатись в будь-яку мить,
в дзеркалі ока за правилом зводиться в куб і,
перелякавшись самого себе, гримить.
Скільки людина не дивиться вгору, не бачить
ні відображення свого, ні макрокосм,
небо — то стеля, що часом темніє й плаче,
варто людині підняти новий хмарочос.
В пошуках Бога на небо дивитись даремно,
максимум — знайдеш птахів, по війні — літак,
Бог в тебе поза очима, де завжди темно,
дихає і розмовляє з тобою в такт.
листопад 2023
