Перлина
Впізнати вік по личку, рідко це можливо,
А за думками, то тим паче, майже не судилось.
Бувають люди старші, що ведуть себе як діти вередливо,
Ще часто ці "дорослі" ниють склавши руки, бо нічого не здійснилось.
А часом трапиться зустрінеш, молоду людину,
Поглянеш їй на личко, наче юна й вередлива,
Але лише раз поринувши у глибину очей, побачиш там перлину,
І зрозумієш, в цих очах живе особа юна і при цьому зріла.
О та перлина - це шматочок внутрішньої сили,
Вона є у всіх нас, чекає свого часу неквапливо,
Чекає поки ти розвинеш її силу, щоб розправить твої крила,
Які з перлиною лежать в безодні твого тіла, і чекають дива.
Ти знаєш, часто ми шукаєм цього дива, десь в долинах,
В чужих долинах, що не містять в собі нашого буття.
А правда є простою - та перлина прожива у твоїх жилах,
Лиш загляни, знайди, повір й вона прийде в твоє життя.
Розправить твої крила, надасть віри, впевненості, сили,
Це твоя сутність, лиш твоя й більш нічия.
Не забувай про неї, підкоривши кожної вершини,
Вона - це ти, а ти - вона, це сенс твого мінливого лиття.
