ПЛАЧ УКРАЇНИ
В нас плаче Ржищів, плаче Запоріжжя,
І Краматорськ, і Харків, І Херсон…
Не гори це, й не б’ють у їх підніжжя!
Й на жаль, це не страшний наснився сон.
Усюди плач, плач неньки-України…
І Суми, і Одеса, і Дніпро…
Стають щомиті згарища-руїни.
Чому́ в нас біль й не сіється добро?
У жодному кутку нема споко́ю,
Усюди кров, трагедія і біль,
Прийшов раschиsт із клятою війною,
Прийшла гнила смердюча раsch@цвіль.
Людей вбивають всюди щохвилини,
Удари завдають зі всіх усюд,
І згарища, й руїни, й крівця плине,
На кожнім кроці гине неньки люд.
За що ж потвора в нас людей вбиває?
За що він позбавляє їх життя?
Коли Госпо́дь за це їх покарає?
Коли зупи́нить кровопролиття?
Нема безпеки в жодному куточку,
Бо всюди доліта ракета й дрон,
Вдаряє й по дитячому садочку…
Коли ж прийде́ усім убивцям скон?
За що ж потвори чинять так із нами?
За що стирають нас з лиця землі́?
Цвинтарі повні доньками й синами…
Життя усіх лишають моsk@лі.
23.03.2023.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023
ID: 977957
