ПОЧАТОК ЛІТА
Всі спокусливі принади ставить Літечко на кін,
Та стрімкими віражами набира́ швидкий розгін.
Явно, програшу не буде, бо суперників нема!
Й Літнє грище починає із козирного туза!
Сонце, ніжно, мов крізь сито, сіє промені ясні,
І тепло благословенне розповзлось по всій Землі!
Весь квітучий світ природи у гармонії злиття,
І любов в повітрі мліє від надмірного життя!
На деревах у садочках в"яжуться рясні плоди,
А в гніздечках пташенята запищать, вряди-годи.
Що, зимою, міцно спало а весною, все цвіло,
В літню пору, життєдайну, повну силу набуло́!
На весь світ пахтить чар-зілля, що буяє на лугах,
Чудодійне та цілюще, змішане в семи вітрах.
Може й бджілка, враз, піднести з жалом подарунок,
Ну й нехай! То мітка Літа та його цілунок!
Гілля в хащах позпліталось, листя свіже й молоде,
Літечко нас гонить з хати та у подорож веде.
По нехоженій стежині з полина́ми й чебрецем,
Де зозуля розсіває застарілий серця щем.
Де дуби чуприни тягнуть в позахмарну височінь,
Та каскадом світло ллється і лягає ніжна тінь.
Поспілкуюся я з Літом та за олівець візьмусь...
І складу вірші про Літо й з Вами радо поділюсь!
