Поезію сію. 5#38
Бараночниця, Випинання, Кукурудза, Гідропрес, Хлібороб.
А можна я здам цю позицію сьогодні?
І нічого особливого не буду писати?
Слово «Бараночниця» рідко стрітиш, згодні?
Але хто я такий, самому слова обирати…
Генератор слів, як знущання, мені оце випинає.
І пишу хоч щось, без душі, без надій.
А надія з кожним днем ніби як відлітає,
З кукурудзяного поля, літаком за обрій.
Я так стисло і сухо не люблю писати,
Ніби як гідропресом моє натхнення прижали.
Да і сумніваюся, що хтось, колись запитає:
Що було на тих, нікому не потрібних, скрижалях?
Я поезію, сію, від сердця, врожаєм.
Хліборобом її по осіні назбираю.
І хоч це, щось поміж моїм адом і раєм,
Себе перед вами я до душі розбираю.
